Юзеф Чапський. Читаючи

kolorowe okładki ksiązek

Instytut Literatury w Krakowie w roku 2022 wydał „Czytając” przetłumaczone na język ukraiński. Po tłumaczeniu „Na nieludzkiej ziemi” to kolejna książka dla czytelników ukraińskich. Przypominamy o tym w drugą rocznicę (choć w sumie to 8 rocznicę) ataku Rosji na Ukrainę. Zbrodnie Rosji  –  jakże podobne do ludobójstwa w Katyniu –  dzieją się dzisiaj na ziemi ukraińskiej. Pamiętajmy.

Книга есеїв «Читаючи» відомого польського художника і письменника Юзефа Чапського – це зразок шляхетного читання-занурення в обрані тексти світової літератури з намаганням сягнути нових пластів духовності. Читання для самого автора є особливою духовною вправою, яка неминуче стає нагодою для внутрішнього вдосконалення і навіть преображення читачів. Читаючи, Юзеф Чапський глибоко переживає і проживає кожне слово, образ, мотив і думку.

Захопливі етично-естетичні авторські рефлексії Юзефа Чапського над читанням текстів світової літератури легко, майстерно і доступно вказують усім шанувальникам художнього слова на ціннісні орієнтири у нескінченних уявних мандрах просторами літератури. Для дослідників літератури та широкого кола читачів.

(za Посестри. Часопис №26  )

Юзеф Чапський (пол. Józef Czapski), 2 квітня 1896 року, Прага — 12 січня 1993 року, Мезон-Лаффітт поблизу Парижа) — польський художник та письменник, син губернатора Мінська, представник старого німецького роду графів Гуттен-Чапських; брат Марії Чапської.

Дитинство провів у маєтку Прилуки під Мінськом, закінчив гімназію в Санкт-Петербурзі, закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Був близький до кола Зінаїди Гіппіус. У роки Першої світової війни — кавалерійський офіцер, нагороджений орденом «За бойові заслуги».

З 1918 року навчався у Варшавській школі мистецтв, в 1921–1924 — в Краківській художньої академії, в 1924–1931 продовжив вивчення живопису у Франції, потім повернувся до Польщі.

1 вересня 1939 року Чапського як офіцера запасу було призвано до польської армії. 27 вересня під Львовом потрапив у полон до частин Червоної Армії. Перебував у Старобільському таборі в Україні, потім у Грязовецькому таборі у Вологодській області Росії. 3 вересня 1941 року, після підписання військової угоди між радянським і польським урядом, Чапський був звільнений і незабаром вступив до польської армії генерала Андерса, був його уповноваженим з розшуку польських офіцерів, які зникли на території СРСР.

O autorze /


Urodziła się w Nowej Dębie. Studiowała w Krakowie, na Uniwersytecie Jagiellońskim; studia podyplomowe z zarządzania projektami na Akademii Górniczo-Hutniczej. Autorka od wielu lat zajmuje się twórczością Józefa Czapskiego: przegląda archiwa, odczytuje dzienniki i zbiera informacje o dziełach malarza (projekt: Catalogue raisonné dzieł Józefa Czapskiego), nagrywa rozmowy z tymi, którzy znali autora "Na nieludzkiej ziemi". Powołała w 2017 roku Festiwal Józefa Czapskiego (jest jego dyrektorem) . Odbyły się już dwie edycje festiwalu (2017 i 2020 rok). Stypendystka Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego (Literatura 2020, 155591/20). Kuratorka wystawy "Józef Czapski en France. Œuvres des collections privées", 2020. - projekt zrealizowany w ramach programu "Kulturalne pomosty", 2020. Kuratorka wystawy "Józef Czapski dzieła z kolekcji prywatnych, Kordegarda, Galeria Narodowego Centrum Kultury, od 28.04.2022 - 6.06.2022. Kuratorka wystawy w nowej Galerii Józefa Czapskiego w Pałacu w Kurozwękach "Józef Czapski. Dzieła z kolekcji Markiza Michaela Popiela de Boisgelin", 2023. Copyright 2016 - 2024 - Ela Skoczek / Materiały umieszczone na stronie są chronione prawem autorskim - wszelkie prawa zastrzeżone. Dalsze rozpowszechnianie tylko za zgodą autora.

Artykuły powiązane

O pisaniu biografii

"(...) starałam się docierać do istoty rzeczy każdego zagadnienia w przekonaniu, że zbliżanie się do prawdy i jawność są wymowniejsze i moralniejsze od przemilczeń, legend i niedomówień.


Ludźmi jesteśmy i tylko ludźmi ułomnymi choćby nas inni brali za aniołów - pisał Mickiewicz do przyjaciół – cytując Naśladowanie.

Maria Czapska, Szkice Mickiewiczowskie, Wstęp

Kontakt

Zapraszamy do kontaktu z redakcją