Instytut Literatury w Krakowie w roku 2022 wydał „Czytając” przetłumaczone na język ukraiński. Po tłumaczeniu „Na nieludzkiej ziemi” to kolejna książka dla czytelników ukraińskich. Przypominamy o tym w drugą rocznicę (choć w sumie to 8 rocznicę) ataku Rosji na Ukrainę. Zbrodnie Rosji – jakże podobne do ludobójstwa w Katyniu – dzieją się dzisiaj na ziemi ukraińskiej. Pamiętajmy.
Книга есеїв «Читаючи» відомого польського художника і письменника Юзефа Чапського – це зразок шляхетного читання-занурення в обрані тексти світової літератури з намаганням сягнути нових пластів духовності. Читання для самого автора є особливою духовною вправою, яка неминуче стає нагодою для внутрішнього вдосконалення і навіть преображення читачів. Читаючи, Юзеф Чапський глибоко переживає і проживає кожне слово, образ, мотив і думку.
Захопливі етично-естетичні авторські рефлексії Юзефа Чапського над читанням текстів світової літератури легко, майстерно і доступно вказують усім шанувальникам художнього слова на ціннісні орієнтири у нескінченних уявних мандрах просторами літератури. Для дослідників літератури та широкого кола читачів.
Юзеф Чапський (пол. Józef Czapski), 2 квітня 1896 року, Прага — 12 січня 1993 року, Мезон-Лаффітт поблизу Парижа) — польський художник та письменник, син губернатора Мінська, представник старого німецького роду графів Гуттен-Чапських; брат Марії Чапської.
Дитинство провів у маєтку Прилуки під Мінськом, закінчив гімназію в Санкт-Петербурзі, закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Був близький до кола Зінаїди Гіппіус. У роки Першої світової війни — кавалерійський офіцер, нагороджений орденом «За бойові заслуги».
З 1918 року навчався у Варшавській школі мистецтв, в 1921–1924 — в Краківській художньої академії, в 1924–1931 продовжив вивчення живопису у Франції, потім повернувся до Польщі.
1 вересня 1939 року Чапського як офіцера запасу було призвано до польської армії. 27 вересня під Львовом потрапив у полон до частин Червоної Армії. Перебував у Старобільському таборі в Україні, потім у Грязовецькому таборі у Вологодській області Росії. 3 вересня 1941 року, після підписання військової угоди між радянським і польським урядом, Чапський був звільнений і незабаром вступив до польської армії генерала Андерса, був його уповноваженим з розшуку польських офіцерів, які зникли на території СРСР.
